Ще одним громадським місцем, де є юридична колізія між правом на приватність конкретної людини і правом на громадське відеоспостереження, є лікарні та поліклініки. Правом на приватність є, наприклад, те, що людина не хоче «світити» свій візит до венеролога, але велике скупчення людей, черги і загальна озлобленість пацієнтів можуть породжувати конфлікти, і це повинна фіксувати система відеоконтролю.

Отже юридична колізія і як із неї виходити – поговоримо в цій статті.

ЗАДАЧІ ДЛЯ КАМЕР СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Почнемо з того, що відеоспостереження в лікарнях, а особливо в поліклініках важливо з кількох причин:

• першу ми озвучили – безпека і профілактика конфліктів у значному скупченні озлоблених людей;
• друга причина: поліклініки – це місця надання БЕЗКОШТОВНИХ послуг населенню. А звідси випливають дві проблеми:
  • повальна корупція (всі знають статистичні дані про те, що лікарі одна із найбільш корумпованих професій);
  • недбале надання лікарських послуг при відсутності корупційної складової – про це теж усі знають (людина може лежати в палаті добу, а до неї можуть і не підійти ніхто з персоналу, якщо людина не «особлива»)
• і ще одна вкрай важлива функція відеоконтролю – це миттєвий моніторинг усіх робочих процесів у лікарні. Тобто інколи відеокамери, встановлені в палатах реанімації реально рятують життя людини, бо персонал бачить, якщо в палаті щось пішло не так, і може миттєво зреагувати. Бо ж не поставищ цілодобово медсестру-доглядальницю в кожну палату, де важкохворий пацієнт в комі;

Крім того інколи є випадки, коли колишні пацієнти позиваються до медичного закладу якраз за недбале надання медичних послуг. Бо ж інколи це може призвести і до непоправного. Наприклад, загибелі людини внаслідок операції. Тому в більшості медичних закладів цивілізованого світу важкі операції записуються камерами спостереження. Щоб у разі необхідності можна було розібратися, чи зробив персонал усе можливе, щоб зберегти пацієнту життя.

ДЕ МОНТУЮТЬСЯ ВІДЕОКАМЕРИ В МЕДЗАКЛАДІ?

І от, виходячи із озвучених вище завдань, відеокамери системи спостереження розташовуються в типовому медичному закладі наступним чином. Обов’язково:

• перед входом в заклад – тут зазвичай розміщують кілька відеокамер, бо і завдань у них декілька:
  • насамперед камера над самим входом може буди звичайною оглядовою, але із простенькою відеоаналітикою. Наприклад, із функцією підрахунку людей та із розпізнаванням обличь. Сюди підійде наприклад модель TD-9541E3 (D/PE/AR2);
  • камери на фронтальних стінах повинні бути з варіофокальними об’єктивами, які дозволять фокусуватися (наближати якесь зображення) і переходити від ширококутного огляду до вузькопрофільного спостереження за віддаленими подіями чи людьми. В таких випадках підійде така модель, як TD-9452S3A (D/FZ/PE/AR3);
  • якщо перед поліклінікою досить великий двір та паркування, то є сенс на в’їзді на об’єкт обладнати відеокамеру із функцією детекції автомобільних номерів. Підійде така модель – TD-9423A3-LR (7-22mm).
• біля реєстраційної стійки (по сучасному ще кажуть на ресепшен). Тут камера має бути обладнана так, щоб насамперед дозволила контролювати якість роботи персоналу – як швидко працюють люди, чи дають прийнятні відповіді на поставлені запитання, до лікарів яких напрямків найчастіше звертаються хворі. Це дозволить скоригувати роботу закладу з тим, щоб медичного персоналу було більше там, де більше пацієнтів. Тому камера на реєстрації маю бути обладнана мікрофоном, щоб менеджмент закладу знав про розмови, які ведуться на ресепшен. Тому тут підійде камера моделі TD-9545S3 (D/AZ/PE/AR3) BLACK;
• коридори медичного закладу теж мають бути обладнані відеокамерами спостереження насамперед через безпеку відвідувачів. Наша реальність така, що пацієнти проводять в коридорах більшу частину часу з того, що вони перебувають в медичному закладі. І поки вони чекають в чергах на прийом лікарем:
  • поміж ними може статися конфлікт;
  • їм може стати зле, люди часто непритомніють;
  • з ними може повестися негідно хтось із персоналу тощо.

В той же час коридори поліклініки – це лінії хаотичного пересування і відвідувачів і персоналу. Тому менеджменту закладу було би цікаво бачити загальну статистичну карту пересування всіх людей. Тоді можна буде раціональніше розмістити кабінети прийому. Скажімо, кабінет до якого приходить найбільше пацієнтів, можна розмістити або найближче до входу, тоді більшість людей не буде шастати коридорами, а буде зосереджена близько від входу. Але вони ж цей вхід і перекриють, і інші пацієнти будуть змушені пробиратися скрізь натовп хворих людей, що теж не добре. Або найбільш відвідуваний кабінет можна розмістити самим крайнім у коридорі, і тоді ці пацієнти не будуть скупчуватися там, де ходять пацієнти іншого профілю, але вони масі будуть ходити взад/вперед через увесь коридор. Ось знаючи все це, менеджери і будуть думати де який комітет їм розмістити. А для цього вони повинні мати «теплову карту» – є така функція в деяких моделей камер відеоспостереження, наприклад, TD-9543E3 (D/AZ/PE/AR3).

• в окремих палатах відеокамери теж необхідні. Приміром, в родинному відділенні, насамперед щоб уникнути крадіжки немовлят чи підміни дітей. Таких випадків у сучасному світі теж дуже багато. Для таких випадків підійдуть камери із хорошою деталізацією. Наприклад, модель TD-9443E3 (D/AZ/PE/AR7) дозволить не лише зафіксувати інцидент, а й прослідкувати за правопорушником.

І на завершення, як не прикро про це згадувати – в медичних закладах  вельми часті крадіжки. І особистих речей відвідувачів (більшість людей безпечно залишає свої речі в коридорі, коли заходить в кабінет лікаря) і дорогого медичного обладнання (з кольорових металів), і найголовніше – крадуть медикаменти (наприклад, заборонені для продажу наркотичні препарати). Тож відеоспостереження ще й допомагає уникати чи розслідувати крадіжки.