Сучасні камери відеоспостереження здатні працювати в вельми несприятливих умовах: і за екстремальних температур, і в умовах підвищеної вологості і навіть в умовах хімічних забруднень. Однак, варто сказати відверто – всі такі несприятливі фактори, якщо вони діють постійно, доволі сильно зношують устаткування. Тож є сенс розібратися наскільки кожен із несприятливих факторів є сильнодіючим, і зрештою, як послабити його руйнівний вплив.
ЯКІ ВПЛИВИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАЙШКІДЛИВІШІ ДЛЯ КАМЕР
Отже, насамперед варто озвучити які бувають складні умови роботи для відеокамер. Зазначимо що є цілий рейтинг несприятливих факторів, і укладений він експертами із відеоспостереження на запит компанії «Security and Safety». Таким чином виявилося що найбільше дошкуляє камерам відеоспостереження підвищена запиленість території.
- Далі в напрямку зменшення негативного впливу:
- запиленість території спостереження – цей негативний вплив поставили на перше місце 70 % із всіх опитаних експертів;
- підвищену вологість відмітили як серйозний негативний фактор впливу близько 60% опитаних;
- на третьому місці в рейтингу – екстремально низькі температури. Хоча виробники вказують для більшості відеокамер нижній поріг робочих температур – мінус 30º, однак зрозуміло що вбудований в корпус обігрівальний елемент недовго витримає за стабільних морозів у мінус 30º;
- далі по списку вібрація – її вказали як ключовий негативний фактор впливу аж 35 % респондентів. Ця проблема важлива з двох причин –
- діапазон допустимих вібрацій для цифрових відеокамер справді дуже вузький. І якщо камера спостереження буде працювати, скажімо, на залізничному вокзалі, то там не лише проходження поїзда, а й навіть близьке розміщення диспетчерського гучномовця уже буде перевищувати допустимі вібраційні норми;
- і, по-друге вирішити проблему вібрації не так і легко – потрібна гіростабілізаційна платформа – а купівля і встановлення її коштують досить дорого;
- далі послідовно йдуть такі негативні впливи як екстремально висока температура, агресивне штучне середовище (хімічне – вплив кислот, лугів, тощо) чи природне (наприклад, морська вода), та інші менш важливі фактори. Що стосується екстремальних температур, то виробники гарантують роботу камер в доволі широкому діапазоні від мінус 30º до плюс 60º і навіть 70º. Однак варто зауважити – що за таких температур витримає корпус камери і її основні вузли, але не факт що працюватимуть більш високоточні елементи – як наприклад матриця чи фізичний зум камери. Тож так – екстремальні температури не просто зношують обладнання, а й можуть стати перешкодою в самій роботі відеокамери. Крім того – засвічення кадру сонцем чи екранування світла снігом – хоча і не впливає безпосередньо на роботу камери, однак здорово псує якість самої картинки (широкий динамічний діапазон (WDR) не з усім може впоратися).
Що цікаво, серед факторів, що потрапили в рубрику «Інше», найчастіше згадують про негативний вплив поганого освітлення території вночі, а також такі ризики як падіння снігу з дахів. Ці клопоти не потрапили в основний рейтинг із тих причин, що і поганій освітленості і падінню снігу на відеокамери можна запобігти. В першому випадку допоможуть ІЧ-підсвітка чи технологія Starlight, яка вже доволі поширена на більшості сучасних моделей камер. А в другому випадку – проблему снігу можна зняти правильним монтажем відеосистеми.
ЯКІ СЕРЕДОВИЩА НАЙШКІДЛИВІШІ
Що ж стосується середовищ, які визнано найшкідливішими для роботи систем відеоспостереження, то тут особливих сюрпризів не було. Найважче камери спостереження переносять роботу на заводах металургійної і суміжних галузях – там і екстремальні температури, і екстремальні світлові діапазони (розжарений метал на темному фоні), і хімічні домішки в повітрі – все в комплекті. Отже, рейтинг несприятливих середовищ:
- металургійні заводи;
- хімічні виробництва (особливо з відсталим технологічним обладнанням);
- видобувна промисловість;
- паливно-енергетичний комплекс;
- та будівельна галузь.
Дивно, але такі пилючні середовища, як автомагістралі, деревообробна та мебельна промисловість потрапили в рубрику «Інше», в зв’язку із нечастими згадуваннями. Хоча, якщо взяти більшість вуличних камер у великому мегаполісі (скажімо в Китаї), то їхнє робоче середовище буде вельми екстремальне і – позицій пилюки, і через екстремальні температури, і навіть через підвищену вологість (в тропічний «сезон дощів»).
ЯК ВИРІШУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМА
Проблеми роботи в екстремальних умовах більшість компаній-виробників вирішують з допомогою посилення ступенів захисту (до рівня ІР66, чи навіть ІР68), а також шляхом встановлення на корпус камери спеціальних «термокожухів». Ці приспособи не лише регламентують температуру всередині корпусу камери, а й допомагають уникнути запотівання, обледеніння та скла, і підтримують визначену стандартами температуру для нього. Ще одна досить поширена опція від термокожуха – внутрішня вентиляція камери (вона допомагає від нагрівання). Але, як протисонячний захист більшість компаній все частіше використовують банальний висувний козирок.
Якщо ж не допомагає термокожух – тоді вам потрібне вже спецобладнання для нішевого відеоспостереження. Але це окрема тема.